З пам’яттю про минуле громада Медвежі торує дорогу у майбутнє
Весь період Незалежності України громада Медвежі послідовно проводить політику збереження історичної пам’яті про події минувшини, а головно про події визвольних змагань українського народу ХХ століття. За цей час у селі споруджено та відновлено одинадцять пам’ятних знаків. Медвежани усвідомлюють, що ця пам’ять є запорукою нашого поступу у майбутнє.
У неділю 25 жовтня 2020 року активні члени громади у черговий раз зробили своєрідний екскурс в історію, зібравшись в урочищі «Зубрайний» у Горішньому лісі. Саме тут знаходилась криївка, де 7 квітня 1946 року у боротьбі з комуно-більшовицьким режимом загинули медвежанські воїни-повстанці Михайло Ватраль, Григорій Кулик, Степан Мацьків. Цю трагічну подію із спогадів очевидців описала у своїй книжці про Медвежу пані Марія Гриник. Як доволі часто траплялося в історії нашої боротьби, – і тут не обійшлося без зради. Видав повстанців наш односельчанин. Чекісти- облавники напали на них зненацька, шансів вижити не було. Тіла повстанців привезли у село для опізнання. Софія Сосяк і Тася Коваль поверталися з лісу, де були залучені до висаджування насіння. Їх заарештувало НКВД, водили на впізнання тіл загиблих. Жінки трималися мужньо, – нічого не сказали катам нашого народу. Не призналась за свого чоловіка і дружина Степана Мацьківа. Її катували, а потім з малими дітьми вивезли на Сибір. Не оминули репресій і рідні Григорія Кулика та Михайла Ватраля.Тіла повстанців більшовики закопали у ямі неподалік села в урочищі «Зубовець». Побратими по боротьбі та рідня під покровом ночі перезахоронили їх на сільському цвинтарі, де нині встановлено пам’ятний знак. Про згаданих полеглих воїнів у селі складена пісня «Засвітило ясне сонце», яка цього дня прозвучала на урочистому відкритті вказівника з інформаційною таблицею на місці, де знаходилась криївка.
Парох села о.Євгеній Вороновський відправив панахиду за полеглими. Отець з поміж іншого наголосив на жертовності наших воїнів, які у надскладних умовах вели боротьбу з ненависним комуністичним режимом.
Сільський голова Степан Коваль підкреслив, що наша пам’ять має бути дієвою, аби таке не повторювалося у нашій історії. Сьогодні боротьба за українську державу ведеться не тільки на Східному фронті, а на багатьох інших фронтах, – інформаційному, мовному, культурному, конституційному. Великий наступ іде на українське село. Внаслідок неконституційних дій дві третини сільських і селищних територіальних громад фактично поставлені поза законом, їх жителі позбавлені права обирати собі лідерів громади, депутатів. Активно відбувається процес обезлюднення сільських територій, вимирання сіл. З огляду на це, великого значення набуває консолідація зусиль членів громади у відстоюванні своїх прав та інтересів.
. Сільський голова щиро подякував усім, хто долучився до встановлення інформаційного вказівника на місці криївки. Ідея маркування місцезнаходження криївок, яких у навколишніх лісах і самому селі налічувалося більше десятка, була зафіксована у заходах, затверджених виконавчим комітетом сільської ради з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Однак матеріалізована тільки частково, – криївки були описані, окремі позначені на картографічних матеріалах, а на місці кількох, що знаходились у селі, поставлені пам’ятні знаки. З ініціативи депутата сільської ради Марії Дудич, за сприяння лісничого Нагуєвицького лісництва Святослава Приболотного, силами медвежан Тараса Щурика, Івана Дудича, Романа Чаплі ще одне місце цієї героїчної боротьби упорядковане.
Як нагадування нащадкам про героїчне минуле серед струнких лісових ялин лунко звучали повстанські пісні у виконанні Марічки Коваль, вокальної групи Народного дому села Медвежа під керівництвом Лесі Мельник.
Хай буде вічна пам’ять героям, що склали своє життя на жертовник нації !